(Доктор ?) (with_astronotus) wrote,
(Доктор ?)
with_astronotus

Categories:

Стихи о прекрасной жабе.

Наткнулся вчера случайно на очень старое стихотворение о жабе. Возможно, кто-то из читателей моего блога ещё не знаком с этим шедевром Андрия Горобчука, и моя задача — исправить эту ошибку. В любом случае: пусть это будет здесь — ведь я жаболюбив!

Морква на городi,
У саду бджола.
Жаба на болотi
Крила розвела.
Хоче полетiти,
Тихо каже «Ква!» —
Але в небо взмити
Hе дає Москва!
Знають, знають хитрi
Клятi москалi
Те, що у повiтрi
Жаби — королi.
Що розкинув крила,
Мов зелений птах
Цiлий день парила б
Жаба в небесах.
Що могла б дiстати
Hавiть до зiрок,
Що створив лiтати
Жаб зелених бог.
Але щось тримае,
Тягне до трави.
Жаба точно знае —
То рука Москви.
В ней залiзнi пальцi,
Як кiльцем взяли,
Тримають за яйця
Жабу москалi…
Кажуть: «То не треба.
Жаба, ти лайно».
Але глядить в небо
Жаба все одно.
I хоча минають
Цi тяжки часи,
Досi заважають
Жабi руськi пси…
Годi, кляте стерво,
Золота Москва —
ЖАБА ЩЕ НЕ ВМЕРЛА!
ЖАБА ЩЕ ЖИВА!
Жаба ще порине
В синю далечiнь,
Бо немає нинi
Краще жаб створiнь.
Tags: жабы, жопно-сортирные шуточки, литература, оффтопик, политинформация
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 9 comments